Запобігання та протидії насильству та жорстокому поводженню з дітьми, зокрема булінгу (цькуванню) 

Шановні батьки!

Безпечне освітнє середовище – спільна відповідальність закладу освіти та родини

Кожна дитина має право на повагу до своєї гідності, захист від будь-яких форм насильства, безпечні умови навчання та психологічний комфорт.

Наша спільна мета – щоб наш ліцей був для дитини місцем сили, а не стресу. Інколи діти мовчать про свої проблеми, тому нам, дорослим, важливо бути уважними до деталей.

Насильство, жорстоке поводження з дитиною та булінг (цькування) можуть мати негативні наслідки для фізичного та психічного здоров’я дитини, тому важливо своєчасно реагувати на будь-які сигнали небезпеки.

Що потрібно знати, якщо дитина стала свідком або постраждалою від насильства, жорстокого поводження чи булінгу (цькування)

Ознаками того, що дитина може потребувати допомоги, можуть бути:

Зміни в поведінці

• замкнутість, тривожність, дратівливість;

• різка зміна настрою або звичної поведінки;

• страх відвідувати заклад освіти;

• уникнення розмов про навчання чи спілкування з однолітками.

Фізичні ознаки

• незрозумілі тілесні ушкодження;

• пошкодження або зникнення особистих речей;

• скарги на погане самопочуття без очевидних причин.

Емоційні та психосоматичні прояви

• порушення сну;

• зміни апетиту;

• головний біль, біль у животі;

• підвищена тривожність, страх, відчуття безпорадності.

Зміни у соціальній поведінці

• уникнення друзів та однокласників;

• відмова від участі у спільних заходах;

• відчуття самотності або ізоляції.

Зміни у цифровому середовищі

• страх або тривога після отримання повідомлень;

• приховування активності в мережі;

• негативні зміни після користування соціальними мережами.

Якщо дитина повідомила про можливий випадок насильства або булінгу батькам рекомендується:

1. Уважно вислухати дитину, при цьому потрібно

• зберігати спокій;

• не перебивати;

• не ставити запитань із звинуваченням;

• дозволити дитині розповісти про ситуацію у власному темпі.

2. Підтримати дитину, важливо пояснити їй, що:

• вона має право на безпеку та повагу;

• вона не винна у вчиненні щодо неї насильницьких дій;

• дорослі готові допомогти та захистити її.

3. Зібрати необхідну інформацію, за можливості з’ясувати:

• що саме сталося;

• коли і де відбулася подія;

• хто був учасником ситуації;

• чи повторювалися такі випадки;

• чи є докази (повідомлення, фото, відео тощо).

4. Повідомити заклад освіти у разі виявлення або отримання інформації про можливий випадок:

• насильства;

• жорстокого поводження з дитиною;

• булінгу (цькування).

У ліцеї повідомити про ситуацію можна:

• класному керівнику;

• практичному психологу;

• соціальному педагогу;

• адміністрації закладу освіти;

• уповноваженій особі з питань запобігання та протидії насильству.

Повідомлення може бути подане:

• усно;

• письмово;

• електронною поштою;

• іншим доступним способом.

За потреби може бути забезпечена конфіденційність інформації.

Чого не варто робити:

• ігнорувати повідомлення дитини або применшувати проблему;

•  звинувачувати дитину у ситуації, що сталася;

•  вимагати від дитини самостійно вирішувати проблему;

•  закликати відповідати агресією на агресію;

•  самостійно з’ясовувати стосунки з іншими дітьми або батьками у конфліктній формі.

Якщо дитина проявляє агресію щодо інших, агресивна поведінка дитини також потребує уваги та підтримки дорослих.

Важливо:

• припинити небезпечні дії;

• з’ясувати причини поведінки;

• навчити дитину безпечних способів взаємодії;

• співпрацювати із закладом освіти та фахівцями.

Не кожен конфлікт між дітьми є булінгом (цькуванням).

Однак будь-яка ситуація, яка спричиняє дитині страх, приниження, відчуття небезпеки або психологічний дискомфорт, потребує уваги та реагування дорослих.

Заклад освіти здійснює реагування на повідомлення про можливі випадки насильства, жорстокого поводження з дітьми та булінгу відповідно до законодавства України.

Пам’ятайте: своєчасне звернення по допомогу — це не конфлікт, а крок до захисту дитини. 

Ми поруч і завжди готові до діалогу!

З повагою, педагогічний колектив ліцею 

Закон України від 06.06.2024 № 3792-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав дітей та вдосконалення системи протидії насильству щодо дітей»
Визначає правові засади посилення захисту дітей, удосконалення механізмів запобігання та реагування на випадки насильства щодо дітей.
Офіційний текст Закону №3792-IX

Закон України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 № 2402-III
Визначає основні засади державної політики щодо захисту прав дитини, зокрема поняття жорстокого поводження з дитиною та обов’язок держави щодо захисту дітей від усіх форм насильства.
Офіційний текст Закону

Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII
Визначає права та обов’язки учасників освітнього процесу, гарантії безпечного освітнього середовища, а також містить визначення булінгу (цькування).
Офіційний текст Закону

Постанова Кабінету Міністрів України від 04.06.2025 № 658 «Про затвердження Типової програми унеможливлення насильства та жорстокого поводження з дітьми»
Визначає комплекс заходів, спрямованих на створення безпечного освітнього середовища, запобігання насильству та формування системи захисту дітей.
Офіційний текст Постанови №658

Постанова Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 № 1513 «Про затвердження Порядку реагування на випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми»
Визначає порядок дій органів державної влади, закладів освіти та інших суб’єктів у разі виявлення або повідомлення про можливі випадки насильства чи жорстокого поводження з дітьми.
Офіційний текст Постанови №1513

Наказ Міністерства освіти і науки України від 28.12.2019 №1646 «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) в закладах освіти»
у редакції наказу МОН України від 18.06.2026 №961
Визначає порядок реагування закладів освіти на повідомлення про можливі випадки булінгу (цькування), організацію розгляду таких випадків та заходи реагування.
Офіційний текст наказу №1646 у редакції наказу №961

Увага!
Нормативно-правова база у сфері захисту дітей, запобігання насильству та протидії булінгу оновлюється. Заклад освіти здійснює свою діяльність відповідно до чинних редакцій нормативно-правових актів України.

Уповноважена особа, що здійснює невідкладні заходи реагування, у разі виявлення фактів насильства та/або отримання заяв/повідомлень від постраждалої особи/інших:

• Інформує керівника закладу про ситуацію насильства або загрозу його вчинення.

• Протягом доби за допомогою телефонного зв’язку, електронної пошти інформує уповноважений підрозділ органу Національної поліції та службу у справах дітей (у випадку, коли осіб постраждалою особою та/або кривдником є дитина).

• Забезпечує організацію надання медичної допомоги (у разі потреби).

• Фіксує необхідну інформацію в журналі реєстрації фактів виявлення (звернення) про вчинення домашнього насильства.

• Повідомляє працівників психологічної служби закладу освіти.

• У разі виникнення підозри щодо домашнього насильства або реальної загрози його вчинення, зустрічається з дитиною, стосовно якої є інформація, намагається розговорити, встановити контакт, довірливі стосунки, надає емоційну підтримку. 

• Якщо в процесі розмови дитина підтверджує факт насильства щодо неї, з’ясовує терміни подій, які відбулися з дитиною, та можливості отримати їх опис.

Практичний психолог, соціальний педагог:

• При отриманні інформації/повідомлення та/або у ситуації особистого виявлення факту домашнього насильства або загрози його вчинення передає інформацію для подальшого реагування керівнику закладу або уповноваженій особі.

• Забезпечує організацію надання медичної допомоги (у разі потреби).

• Може провести первинне опитування дитини.

• Не залишає дитину наодинці.

• Забезпечує психологічний супровід та соціально-педагогічний патронаж в системі освіти з дітьми та їх батьками; проведення з батьками та іншими учасниками освітнього процесу роз’яснювальної та виховної роботи із запобігання, протидії негативним наслідкам домашнього насильства.

• Бере участь (у разі необхідності) в оцінці рівня безпеки, у проведенні оцінки потреб дитини та в роботі мультидисциплінарної команди виконавчого комітету міста/району/ОТГ з надання соціальних послуг дитині з родиною (за погодженням з керівником закладу).

Класний керівник:

• При отриманні інформації/повідомлення та/або у ситуації особистого виявлення факту домашнього насильства або загрози його вчинення передає інформацію для подальшого реагування керівнику закладу або уповноваженій особі.

• Забезпечує організацію надання медичної допомоги (у разі потреби).

• Може провести первинне опитування дитини.

• Не залишає дитину наодинці.

• Може поспілкуватись з постраждалою дитиною, дотримуючись алгоритму ведення діалогу з дитиною, яка потрапила в ситуацію насильства або загрозу його вчинення.

• Забезпечує організацію роботи в системі освіти з дітьми та їх батьками; проведення з батьками та іншими учасниками освітнього процесу роз’яснювальної та виховної роботи із запобігання, протидії негативним наслідкам домашнього насильства.

Вчитель-предметник:

• При отриманні інформації/повідомлення та/або у ситуації особистого виявлення випадку домашнього насильства або загрози його вчинення передає інформацію для подальшого реагування керівнику закладу або уповноваженій особі.

• Забезпечує організацію надання медичної допомоги (у разі потреби).

• Не залишає дитину наодинці.

• Може поспілкуватись з постраждалою дитиною, дотримуючись алгоритму ведення діалогу з дитиною, яка потрапила в ситуацію насильства або загрозу його вчинення.

Медичний персонал закладу освіти:

• При отриманні інформації/повідомлення та/або у ситуації особистого виявлення випадку домашнього насильства або загрози його вчинення передає інформацію для подальшого реагування керівнику закладу або уповноваженій особі;

• Надає невідкладну медичну допомогу (за необхідності).

• Може провести первинне опитування дитини.

• Не залишає дитину наодинці.

Обслуговуючий персонал закладу освіти:

• При отриманні інформації/повідомлення та/або у ситуації особистого виявлення випадку домашнього насильства або загрози його вчинення передає інформацію для подальшого реагування керівнику закладу або уповноваженій особі.

• Забезпечує організацію надання медичної допомоги (у разі потреби).

• Не залишає дитину наодинці.

Дитина постраждала:

• Звертається до керівника закладу або уповноваженої особи, або працівника закладу освіти, якому довіряє. 

• Або/та звертається для подальшого реагування до будь-якого суб’єкта, що здійснює заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству (наприклад, до органів Національної поліції, служби у справах дітей, суду, органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, центрів з надання безкоштовної вторинної правової допомоги, загальних чи спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб).

Батьки постраждалої дитини:

• Забезпечують надання дитині екстреної медичної допомоги (у разі потреби).

• Звертаються для подальшого реагування до керівника закладу або уповноваженої особи, або працівника закладу освіти, якому довіряє.

• Або/та звертаються для подальшого реагування до будь-якого суб’єкта, що здійснює заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству (наприклад, до органів Національної поліції, служби у справах дітей, суду, органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, загальних чи спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб тощо).

Інші особи, яким стало відомо про випадок домашнього насильства:

• Звертаються для подальшого реагування до керівника закладу або уповноваженої особи, або працівника закладу освіти.

• Забезпечують організацію надання медичної допомоги (у разі потреби).

• Не залишають дитину наодинці.

• Передають інформацію суб’єктам, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству (наприклад, органам Національної поліції, службі у справах дітей, суду, органів державної влади чи органів місцевого самоврядування тощо).