Кейс психологічної допомоги 

Щодня ми повинні посилено дбати про власну безпеку та безпеку рідних, хвилюємося за близьких людей. Хтось пережив смерть або розлуку з рідними, втрату дому, хтось був вимушений переміститися в інший регіон України або за кордон тощо. Зараз ми переживаємо збільшення ракетних обстрілів, відключення світла, води, опалення, Інтернету. Війна та її наслідки негативно позначаються на психологічному стані усіх: як дорослих, так і дітей. Водночас погіршення психологічного стану, наявні стреси, підвищена тривожність та депресія в батьків окремо негативно впливають на розвиток, здоров’я і виховання дитини, на стосунки батьків із дитиною та іншими людьми, а під час війни такий вплив може лише зростати. 

Через стрес у батьків може страждати когнітивний розвиток дітей. Під впливом своїх емоцій батьки можуть ставати менш уважними та робити більше помилок у розпізнаванні станів дитини. Це гальмує емоційний і соціальний розвиток дитини та може проявлятися в поведінці дітей у вигляді неслухняності, протестів, агресії та проблем із настроєм. 

Депресія у батьків може викликати депресію в дітей

Дані дослідження, опублікованого в Американському журналі психіатрії, демонструють, що ризики тривожних розладів, великої депресії та вживання психоактивних речовин були вищими у дітей тих батьків, які мали депресію, ніж у дітей тих батьків, які жили без депресії. Під час цього дослідження впродовж 20 років спостерігали за 151 нащадком батьків, які мали депресію, та батьків без депресії, щоб визначити такий вплив. Дослідження встановило, що період найвищої захворюваності на великий депресивний розлад у дітей батьків із депресією проявлявся у віці від 15 до 20, переважно у жінок. Вищі показники медичних проблем і смертності в нащадків депресивних батьків почали з’являтися, коли нащадки досягали середнього віку.

Стрес батьків впливає на виховання дитини

Як зазначає у  своїй статті Аліша М. Хардман, дослідниця із стійкості сім’ї Університету Міннесоти, батьківський стрес, як правило, впливає і на виховання дитини. У стані стресу батьки можуть бути менш чуйними та ніжними до своїх дітей. А це може призвести до таких негативних наслідків для дитини як почуття відторгнення, зниження самооцінки, агресивна поведінка, соціальна ізоляція.

Менш засмучені батьки зазвичай більш чуйні, теплі, раціональні та помірковано контролюють своїх дітей. Тому діти таких батьків мають високу самооцінку, успіхи в навчанні, ефективні соціальні навички.

Стрес через жорстоке поводження впливає на імунітет дитини та функціонування мозку 

Через загострення життєвої кризи внаслідок війни, батьки, які переживають стрес, можуть жорстокіше поводитися зі своїми дітьми. Під час війни частина сімей на тимчасово окупованих територіях, територіях бойових дій зазнали та зазнають від окупантів насильства, катувань, погроз, зокрема про позбавлення батьківських прав.

У дослідженні національної наукової ради розвитку дитини Центру розвитку дитини Гарвардського університету зазначається, що жорстоке поводження з дітьми найчастіше трапляється в сім’ях, які стикаються з надмірними рівнями стресу, наприклад, пов’язаного з насильством у суспільстві, зловживанням наркотиками батьками тощо. 

За даними звіту Центру з контролю та профілактики захворювань у США щодо впливу стресу в дитинстві на подальше життя, жорстоке поводження з дітьми є одним із прикладів токсичного стресу. А токсичний стрес у свою чергу впливає на розвиток мозку в ранньому дитинстві. Як пояснюється у звіті, здатність впоратися зі стресом контролюється мозковими ланцюгами та гормонами, які активуються на ранньому етапі життя. Коли дитина відчуває загрозу (а жорстоке поводження дитина сприймає як загрозу), виділяються гормони, які циркулюють по всьому тілу, і тривалий вплив гормонів стресу може вплинути на мозок та порушити його функціонування.

Токсичний стрес може порушити зв’язок між мозковими ланцюгами та призвести до розвитку меншого мозку. Також високий рівень гормонів стресу, зокрема кортизолу, може пригнічувати імунну відповідь організму, тобто зробити людину вразливою до інфекцій і хронічних проблем зі здоров’ям. А стійкий високий рівень кортизолу може пошкодити область головного мозку, що відповідає за навчання та пам’ять. 

Стрес у батьків робить дітей більш вразливими до сприйняття стресу

У дослідженні Фелікса-Себастьяна Коха, Джонні Людвігссон і Аннелі Сепа  були опитані батьки дітей в 1, 2, 5, 8 років. Батьків запитували, чи пережили вони складну життєву подію, наприклад, смерть родича, розлучення, втрату роботи, важку хворобу, насильство, з кожним новим опитуванням постійно розширюючи контрольний список запитань. 

За результатами цього дослідження було встановлено, що діти у віці 1 року продемонстрували значний зв’язок із батьківським стресом – в організмі дитини, чиї батьки переживали стрес, був значно збільшений рівень кортизолу – гормону стресу. Батьківський стрес, який діти відчувають у перший рік життя, може зробити дітей більш вразливими до переживань стресу в подальшому житті. Жодних зв’язків між батьківським стресом та рівнем кортизолу в дитини у 2 та 5 років встановлено не було. Водночас стрес батьків у дітей 8 років знову був пов’язаний з вищим рівнем кортизолу в дітей. У дітей 8 років, чиї батьки пережили серйозні життєві події, підвищився рівень кортизолу, тоді як у дітей, чиї батьки не зазнавали подій, що можуть викликати стрес, навпаки, у 8 років знизився рівень кортизолу. А якщо батьки тривалий час перебувають у стресовому стані, діти можуть бути більш вразливими до переживань стресу за межами сім’ї. 

Для аналізу у всіх вікових групах порівнювалися 2 групи батьків: батьки, які повідомили про серйозну життєву подію, та батьки, які не повідомляли про таку подію. Оцінювали емоційні реакції дітей цих батьків на забір крові та рівень кортизолу в слині дітей.

Ще навесні дослідницькою компанією Gradus Research було проведено опитування, за даними якого, 75% від усіх батьків, які взяли участь в опитуванні, стверджують, що їхні діти демонструють ті чи інші ознаки психотравматизації. Зокрема, швидке та безпричинне коливання настрою від гарного до поганого – спостерігається у 45% дітей, підвищений рівень тривожності – у 41% дітей.

Війна вплинула й на фізіологічні потреби дітей, за словами батьків: 

• 29% дітей мають порушення сну;

• 10% страждають від нічних кошмарів; 

• 20% дітей – поганий апетит. 

Також травмівні події війни мають свої наслідки для сприйняття світу та комунікації: 

• 20% дітей часто згадують та обговорюють пережиті та побачені події;

• 7% дітей відіграють побачене і пережите у формі гри;

• у 13% дітей зменшилося або взагалі припинилося бажання спілкуватися з іншими людьми тощо. 

За результатами наших опитувань, які ми провели у серпні 2022 року, 83% опитаних здобувачів освіти заявили про поганий психологічний стан та психологічні проблеми та 26 % батьків  заявили про складний емоційний стан та психологічні проблеми їхніх дітей.

Усі батьки, а особливо ті сім’ї, які евакуйовувалися з тимчасово окупованих територій та територій бойових дій, також потребують значної психологічної допомоги в різних масштабах, залежно від тих обставин, які пережила кожна сім’я. Тому з одного боку, діти зазнають індивідуального впливу війни на їхній психологічний стан, а з іншого боку погіршений психологічний стан батьків впливає на їхній розвиток, виховання, настрій, що підтверджують описані у попередньому розділі результати досліджень. Водночас у часи війни діти ще гостріше потребують батьківської підтримки, у той час, як самим батькам потрібна не менша психологічна підтримка.

Харківський інститут соціальних досліджень провів розвідувальне опитування серед батьків неповнолітніх дітей з числа внутрішньо переміщених осіб, які перебували у місцях компактного проживання у Львові та Полтаві щодо оцінки їхнього психоемоційного стану. Батьків попросили оцінити власний психоемоційний стан та окремо психоемоційний стан дитини за шкалою від 1 (дуже погано) до 10 (дуже добре). У середньому дорослі оцінили свій психоемоційний стан на 4,8 з 10 балів.

Тому дуже важливо, щоб батьки також турбувалися про свій психологічний стан, знаходили час та не боялися звернутися за психологічною допомогою. Якщо ви не допоможете собі – ви не зможете надати допомогу та підтримку і своїй дитині та іншим рідним. Бо для того, щоб у здоровий спосіб реагувати на стрес, дитині необхідна підтримка.   

Джерело: Освітній омбудсмен України

Перша леді Олена Зеленська ініціювала Національну програму психічного здоров’я та психосоціальної підтримки, щоб допомогти громадянам подолати пов’язаний із війною стрес і наслідки пережитих травматичних подій, запобігти розвитку психічних розладів. Розроблення та впровадження програми координує Міністерство охорони здоров’я України у тісній взаємодії з українськими та міжнародними фахівцями. Ініціатива реалізується за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я.

ГАРЯЧІ ЛІНІЇ

• «Гаряча лінія» для психологічної допомоги українцям, які постраждали від війни за номером 0-800-100-102 працює щодня з 10:00 до 20:00. Дзвінки з України є безоплатними.

• Безоплатна психологічна допомога «ВАРТОЖИТИ»: 5522

• Номер організації «Людина в біді» – 0-800-210-160 (цілодобово).

• Телефон довіри Київського міського центру психолого-психіатричної допомоги у разі станів душевної кризи – (044) 456-17-02, (044) 456-17-25 (цілодобово).

• Лінія емоційної підтримки МОМ – 0-800-211-444 (з 10:00 до 20:00 щодня).

• Лінія запобігання самогубствам Ukraine LifeLine – 7333.

ПЛАТФОРМИ, САЙТИ, ФОНДИ

• Платформа “Mental Help” – це онлайн-платформа, створена для надання безоплатної професійної психологічної допомоги та підтримки українцям у цей непростий час.

• Безоплатні онлайн-групи, консультації від Асоціації психологів України.

• Проєкт психологічної підтримки “Поруч” – групи психологічної підтримки. Це спільний проєкт МОН, ЮНІСЕФ, Українського інституту когнітивно-поведінкової терапії та ГО «ВГЦ «Волонтер».

• Ініціатива “УкрЄдність”, яка надає безоплатну психологічну допомогу. У команді працює понад 50 перевірених психологів – волонтерів. 

РЕКОМЕНДАЦІЇ, ВІДЕОМАТЕРІАЛИ, ДОВІДНИКИ

• МОЗ: рекомендації з психологічної допомоги

• Фейсбук-сторінка психологині Світлани Ройз

• Безоплатний вебінар для батьків «Де взяти сили та енергію» проєкту “Батьківський хаб”, ініційованого ГО “Підтримай дитину”.

• Долаємо паніку. 46 вправ і порад, як стабілізуватися під час війни онлайн-зустріч зі Світланою Ройз

• «Довідник безбар’єрності», створений за ініціативи першої леді Олени Зеленської

• Довідник контактів організацій і установ, які надають допомогу в умовах воєнного стану

• Інститут соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України 

Добірки порад на сайті МОН: 

• Психологічне здоров’я: що робити, якщо новини «вибили» вас із зони психологічної стійкості? – у межах «Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки», за ініціативою першої леді України Олени Зеленської експерти телеграм-каналу «Подбай про себе» підготували техніки для стабілізації психологічного стану;

• психологічні поради громадянам, які проживають на деокупованих територіях – Віталій Климчук, доктор психологічних наук, експерт проєкту «Психічне здоров’я для України» у межах «Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки» за ініціативою першої леді України Олени Зеленської, поділився порадами для громадян, які повернулися з полону або проживають на нещодавно звільнених територіях.

Сподіваємося, ці поради психологів  щодо психологічної підтримки батьків будуть вам корисними. 

Джерело: Освітній омбудсмен України